чоло

імен. сер. роду

1. верхня надочна частина обличчя людини

2. передня частина будівлі, споруди; фасад

лоб сущ. муж. рода

чело устар., сущ. ср. рода

¤ бити чолом -- бить челом

¤ з ясним чолом -- с ясным лицом

¤ стати на чолі -- стать во главе