диміти(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: димівши, димлячи
дымить
Деепричастная форма: дымив, дымя
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: димівши, димлячи
дымить
Деепричастная форма: дымив, дымя