добрішати
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: добрішавши, добрішаючи
добреть
Деепричастная форма: добрея
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: добрішавши, добрішаючи
добреть
Деепричастная форма: добрея