добродити
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
спец.
Дієприслівникова форма: добродивши
добродить
Деепричастная форма: добродив
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
спец.
Дієприслівникова форма: добродивши
добродить
Деепричастная форма: добродив