доказ -у

імен. чол. роду

1. незаперечний довiд або факт, який пiдтверджує iстиннiсть чого-небудь

2. предмет або обставина, якi свiдчать про чию-небудь провину

доказательство сущ. ср. рода

¤ побiчний доказ -- косвенное доказательство

¤ незаперечний доказ -- неопровержимое доказательство

¤ надати докази -- предоставить доказательства