довірити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: довіривши

1. (неперех., кому-чому) повiрити, покластися на когось, щось

2. виявити довiр'я, доручити, передати комусь щось

3. подiлитися з ким-небудь своїми думками, таємницями

доверить

Деепричастная форма: доверив

¤ довiрити таємницю -- доверить тайну