доводитися

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: доводившись, доводячись

бути комусь ким-небудь

приходиться

Деепричастная форма: приходясь

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: доводившись, доводячись

доказываться

Деепричастная форма: доказывавшись, доказываясь

¤ доводити на прикладi -- доказывать на примере

¤ доводити провину -- доказывать вину

=============

від слова: доводити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: доводивши, доводячи

1. ведучи, доставляти когось; супроводити

2. (перех. i неперех.) пiдтверджувати iстиннiсть, правильнiсть чогось фактами; доказувати

3. роблячи що-небудь, досягати певної межi

4. змушувати когось пройнятися певними почуттями,

5. (неперех.) доносити

доводить

Деепричастная форма: доводив, доводя

¤ доводити до вiдчаю -- доводить до отчаяния

¤ доводити до вiдома -- доводить до ведома