дурило
імен. чол. роду, жив.
дуралей
=============
від слова: дурити
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: дурячи
обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками
обманывать
Деепричастная форма: обманывая
¤ дурити голову -- дурить голову