дуріти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: дуріючи

1. втрачати яснiсть свiдомостi, ставати дурним

2. забавлятися безглуздими пустощами, дурощами

3. робити безглуздi, необдуманi вчинки

4. (за ким i без додат.) втрачати яснiсть свiдомостi, рiвновагу вiд почуття любовi до кого-небудь

дуреть

Деепричастная форма: дурея