гарчати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: гарчавши, гарчачи

1. видавати низькi погрозливi звуки (про тварин)

2. (перен.) сердито бурчати, висловлюючи незадоволення

ворчать

Деепричастная форма: ворча