гострослов

імен. чол. роду, жив.

людина, гостра на слово; дотепник

острослов

=============

від слова: гострословити

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: гострословивши, гострословлячи

говорити гостро, дотепно

острословить

Деепричастная форма: острословя