кінець

(кого/чого, кому/чому) імен. чол. роду

екон.

1. крайнiй пункт, межа протяглостi предмета, площини тощо

2. останнiй момент чого-небудь, що вiдбувається в часi

3. (перен.) смерть, загибель

4. (мор.) канат для причалювання

конец

¤ до кiнця -- до конца

¤ дiйти кiнця -- подойти к концу

¤ вiд початку до кiнця -- от начала до конца

¤ кiнець кiнцем -- в конце концов

=============

прийменник

.. конец