напосідати

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: напосідавши, напосідаючи

1. сiдати, навалюватися на когось, щось у великiй кiлькостi

2. (недок.) наступаючи, тiснити когось; вести наступ

3. (перен.) наполегливо вимагати, добиватися чогось вiд когось

4. (перен.) охоплювати когось, оволодiвати кимось (про хворобу, настрiй)

наседать

Деепричастная форма: наседав, наседая

¤ напосiдати на директора -- наседать на директора