наступати

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: наступавши, наступаючи

1. ставати ногою, лапою на кого-, що-небудь

2. з боєм рухатися вперед, переслiдуючи противника; здiйснювати наступ

3. рухаючись вперед, тиснути кого-небудь

4. (перен.) наближаючись, насуватися на що-небудь

5. те саме, що наставати

наступать

Деепричастная форма: наступав, наступая

¤ наступати на п'яти -- наступать на пятки