наводити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: наводивши, наводячи

1. наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову

2. викликати якiсь почуття

3. приводити у великiй кiлькостi

приводить

Деепричастная форма: приводя

¤ наводити приклад -- приводить пример

¤ наводити як приклад -- приводить как пример

¤ наводити факти -- приводить факты

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: наводивши, наводячи

1. указувати шлях

2. нацiлюючись, спрямовувати щось на когось

3. повiдомляти, подавати щось для пiдкрiплення своєї думки

4. скеровувати когось на щось

5. наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову

6. викликати якiсь почуття

наводить

Деепричастная форма: наводив, наводя

¤ наводити довiдки -- наводить сведения

¤ наводити на думку -- наводить на мысль

¤ наводити порядок -- наводить порядок