необхідний

прикм., має ступ. порівн.

1. без якого не можна обiйтися; конче потрiбний

2. те, що обов'язково потрiбне для забезпечення нормальних умов життя iпрацi

3. (фiлос.) закономiрний, невипадковий

необходимый

¤ вважати за необхiдне -- считать необходимым

¤ визнати за необхiдне -- признать необходимым