орбіта

імен. жін. роду

1. (астр.) шлях руху небесного тiла, штучного супутника землi, орбiтальної станцiї

2. (перен.) межi, сфера поширення, впливу, дiяльностi кого-, чого-небудь

орбита

=============

імен. жін. роду

анат.

заглибина, в якiй мiститься очне яблуко; очна ямка

глазница