перегородка
імен. жін. роду
1. легка, некапiтальна стiна, що роздiляє примiщення, простiр на частини
2. (перен.) те, що вiддiляє, вiдокремлює одного або одне вiд одного, є перепоною
перегородка
імен. жін. роду
1. легка, некапiтальна стiна, що роздiляє примiщення, простiр на частини
2. (перен.) те, що вiддiляє, вiдокремлює одного або одне вiд одного, є перепоною
перегородка