перешкода

(кому/чому) імен. жін. роду

1. те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона

2. (перен.) те, що заважає здійсненню чого-небудь, завада

препятствие кому-чему в чем сущ. ср. рода

¤ стояти на перешкоді -- быть помехой

¤ без перешкод -- без препятствий

¤ бути перешкодою -- являться препятствием