дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: подумавши
1. дійти до якоїсь думки; зробити умовивід
2. (неперех.) спрямувати свої думки на когось, щось
3. задумати, вирішити зробити щось
4. заглибитися в думки, роздуми; замислитися
5. промовити в думці що-небудь
6. думати якийсь час
7. виявити турботу
подумать
Деепричастная форма: подумав
¤ хто б міг подумати -- кто бы мог подумать