постачити

(кому/чому, кого/що, ким/чим)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: постачивши

1. дати, доставити щось потрібне, необхідне

2. задовольнити чиїсь потреби в чомусь

снабдить

Деепричастная форма: снабдив