сходити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: сходивши

1. підніматися кудись

2. ідучи, спускатися кудись

3. (перен.) наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки)

4. відхилятися від попереднього напрямку

5. переставати покривати поверхню чогось

6. проходити минати (про час)

сходить

Деепричастная форма: сходив

¤ сходити в могилу -- сходить в могилу

¤ не сходити з сторінок преси -- не сходить со страниц печати