імен. чол. роду, тільки одн.
1. почуття сильного зніяковіння через свою поведінку, погані вчинки
2. недобра слава, безчестя
стыд
=============
від слова: соромити
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: соромивши, соромлячи
стыдить
Деепричастная форма: стыдив, стыдя