стримати(ся)

(ким/чим) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: стримавши

1. уповільнювати рух чогось, примушувати зупинитися

2. протистояти напорові, натискові чогось, когось

3. не давати чому-небудь виявлятися повною мірою

4. примушувати когось залишитися десь; не відпускати

сдержать

Деепричастная форма: сдержав

¤ стримати слово -- сдержать слово

¤ стримати подих -- сдержать дыхание