дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
мет.
Дієприслівникова форма: свідчивши, свідчачи
1. будучи очевидцем, підтверджувати істинність чого-небудь
2. бути, служити свідченням, доказом чогось
3. (юр.) давати показання на суді або на допиті як свідок
свидетельствовать
Деепричастная форма: свидетельствуя
¤ свідчити під присягою -- свидетельствовать под присягой