тривожитися

(за кого-що, ким-чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: тривожившись, тривожачись

бути в тривозі

беспокоиться

Деепричастная форма: беспокоясь

¤ тривожитися за дітей -- беспокоиться за детей

=============

від слова: тривожити(ся)

(ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: тривоживши, тривожачи

1. викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання

2. порушувати спокій; завдавати клопоту, турбувати

3. позбавляти спокою, примушувати нервувати

4. рухати, ворушити

беспокоить

Деепричастная форма: беспокоя

¤ тривожити уми -- беспокоить умы