удаватися

дієсл. недокон. виду (що робити?)

заст.

Дієприслівникова форма: удаючись

1. здійснюватися, успішно завершуватися

2. уродитися з певними якостями, особливостями вдачі (про людину)

3. успадкувати чиїсь риси

4. впадати в якийсь стан, перейматися якимсь настроєм

5. займатися чимось

6. вклинюватися, врізуватися в щось

удаваться

Деепричастная форма: удаваясь

¤ удаватися у подробиці -- вдаваться в подробности

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?)

заст.

Дієприслівникова форма: удаючись

1. звертатися до когось з якимсь проханням, у якійсь справі

2. використовувати, застосовувати щось як спосіб для здійснення чогось

прибегать

Деепричастная форма: прибегая

¤ удаватися до шахрайства -- прибегать к плутовству