імен. чол. роду
.. выбежал
=============
від слова: вибігти
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: вибігши
1. бiгом залишати, покидати примiщення, мiсце або з'являтися де-небудь
2. виливатися витiкати
3. бiгом пiднiматися куди-небудь
4. простелятися звiдки-небудь кудись
выбежать
Деепричастная форма: выбежав