вибігти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: вибігши

1. бiгом залишати, покидати примiщення, мiсце або з'являтися де-небудь

2. виливатися витiкати

3. бiгом пiднiматися куди-небудь

4. простелятися звiдки-небудь кудись

выбежать

Деепричастная форма: выбежав