відчайдушний

прикм., має ступ. порівн.

1. який нiчого не боїться; хоробрий

бесшабашный

2. який виражає вiдчай, пройнятий ним

3. гранично напружений

отчаянный

¤ 1. вiдчайдушний шибайголова -- бесшабашный сорвиголова

¤ 2. вiдчайдушний стан -- отчаянное положение