відчужувати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відчужувавши, відчужуючи

1. викликати припинення близьких стосункiв з ким-небудь

2. (юр.) спираючись на певний закон, вiдбирати в кого-небудь майно на користь держави,

органiзацiї чи окремої особи

отчуждать

Деепричастная форма: отчуждая