відходити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відходивши

1. вилiковувати хворого старанним доглядом

2. закiнчити ходити;

отходить

Деепричастная форма: отходив, отходя

1. iтив певному напрямi; вiддалятися

2. вирушати, вiдправлятися

3. вiдступати

4. вiдчужуватися

5. ставати iншим, вiдмiнним

6. залишати якусь справу, припиняти дiяльнiсть

¤ вiдходити ноги -- отходить ноги

¤ вiдходити вiд принципiв -- отходить от принципов

¤ вiдходити в минуле -- отходить в прошлое

¤ вiдходити на заднiй план -- отходить на задний план

¤ вiдходити вiд справ -- отходить от дел;