відколоти(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відколовши

1. б'ючи по чомусь, вiддiляти, вiдбивати щось

2. (переню) змушувати вiдокремитися, вiдiйти

3. знiмати що-небудь приколене

4. говорити що-небудь несподiване, недоречне тощо

отколоть

Деепричастная форма: отколов

=============

від слова: відколотити

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відколотивши

отколотить

Деепричастная форма: отколотив