відлупцювати(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: відлупцювавши
сильно побити когось
отлупить
Деепричастная форма: отлупив
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: відлупцювавши
сильно побити когось
отлупить
Деепричастная форма: отлупив