відмучити(ся)
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
хім.
Дієприслівникова форма: відмучивши
отмучить
Деепричастная форма: отмучив
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
хім.
Дієприслівникова форма: відмучивши
отмучить
Деепричастная форма: отмучив