відрив -у

імен. чол. роду, тільки одн.

дія/процес

від слова: вiдривати

отрыв

¤ без вiдриву вiд виробництва -- без отрыва от производства

=============

від слова: відрити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відривши

риючи, витягаючи те, що було закопане в землю або засипане чим-небудь

отрыть

Деепричастная форма: отрыв