відставати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відстававши, відстаючи

1. вiддiлятися, вiдпадати

2. (перен.) припиняти стосунки, втрачати зв'язок

3. (перен.) переставати докучати

4. рухаючись повiльнiше, вiдстати

5. не встигати за ким-небудь

6. бути на нижньому рiвнiрозвитку порiвняно з iншим

отставать

Деепричастная форма: отставая