відстояти(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відстоявши

1. простояти на ногах певний час

2. те саме, що захистити, оборонити

3. дати можливiсть осiсти частинкам речовини на дно

отстоять

Деепричастная форма: отстояв

¤ вiдстояти свою гiднiсть -- отстоять свою честь

¤ вiдстояти у черзi -- отстоять в очереди