відступати(ся)

(кого/чого, кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відступавши, відступаючи

1. задкуючи або ступаючи вбiк, вiддалятися вiд когось, чогось

2. вiдходити з певних позицiй пiд натиском супротивника

3. (перен.) вiдмовлятися вiд своїх намiрiв

4. (перен.) вiдхилятися вiд чогось установленого

5. робити вiдступ

6. вiдмовлятися вiд майна

отступать

Деепричастная форма: отступая

¤ вiдступати на другий план -- отступать на второй план;