відтягати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відтягавши, відтягаючи

1. тягнучи кого-, що-небудь по поверхнi чогось, пересувати, перемiщати в iнше мiсце

2. (перен.) вiдривати кого-небудь вiд якогось заняття

3. переносити на пiзнiший строк

4. забирати, вiднiмати що-небудь у когось (переважно через суд)

оттягивать

Деепричастная форма: оттягивая

¤ вiдтягати рiшення -- оттягивать решение

¤ вiдтягати кишенi -- оттягивать карманы