вимір -у

імен. чол. роду

1. визначення якої-небудь величини чогось

2. (мат.) величина, що вимiрюється

измерение сущ. ср. рода

¤ четвертий вимiр -- четвертое измерение

=============

від слова: вимірити

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: виміривши

измерить

Деепричастная форма: измерив