випливати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: випливавши, випливаючи

1. брати початок

2. бути логiчним наслiдком чого-небудь

вытекать

Деепричастная форма: вытекая

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: випливавши, випливаючи

1. пiднiматися з глибини на поверхню

2. плисти по водi звiдки-небудь, кудись

3. брати початок

4. бути логiчним наслiдком чого-небудь

выплывать

Деепричастная форма: выплывая