вис -у
імен. чол. роду, тільки одн.
спорт.
вис
=============
від слова: виснути(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: виснучи
виснуть
імен. чол. роду, тільки одн.
спорт.
вис
=============
від слова: виснути(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: виснучи
виснуть