вищир -у
імен. чол. роду
=============
від слова: вищирити(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: вищиривши, вищирячи
імен. чол. роду
=============
від слова: вищирити(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: вищиривши, вищирячи