вивірити(ся)
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: вивіривши
выверить
Деепричастная форма: выверив, выверя
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: вивіривши
выверить
Деепричастная форма: выверив, выверя