прислівник
вправе
=============
від слова: вправа
імен. жін. роду
1. розвиток певних якостей, навичок постiйною, систематичною роботою
2. спецiальне завдання, що виконується для набуття певних звичок або закрiплення наявних
знань
упражнение сущ. ср. рода