електрика

імен. жін. роду, тільки одн.

1. (фiз.) форма енергiї, що обумовлена рухом заряджених частинок матерiї (електронiв, протонiв, позитронiв

2. ця ж енергiя як предмет народногосподарського i побутового використання

электричество сущ. ср. рода, только ед.ч.

=============

від слова: електрик

імен. чол. роду, жив.

электрик