белила
сущ.
1, белая минеральная краска
2. краска для грима (в косметике)
білило імен. сер. роду
¤ 1. свинцовые белила -- свинцеве білило
¤ цинковые белила -- цинкове білило
¤ 2. белила и румяна -- білила і рум'яна
=============
от слова: белить(ся) глагол несоверш. вида что делать?
Деепричастная форма: белив, беля
білити
Дієприслівникова форма: біливши, білячи