цілити(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: ціливши, цілячи
целить
Деепричастная форма: целив, целя
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: ціливши, цілячи
целить
Деепричастная форма: целив, целя