давило
імен. сер. роду
техн.
давило
=============
від слова: давити(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: давлячи
1. (на кого-що, у що) налягати своєю вагою; натискати
2. гнобити
3. (перех. i неперех.) з силою натискати; стискати, тиснути
4. розплющуючи, нищити (про комах)
5. (ром.) душити
давить
Деепричастная форма: давя